РІШЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

РЕЗОЛЮЦІЯ

Конференції 1 «Філософія освітнього простору особистості»

V Міжнародного освітнього Форуму

«Особистість в єдиному освітньому просторі»

07-18 квітня 2014 р.

м. Запоріжжя, Україна

Метою роботи конференції «Філософія освітнього простору особистості» стало обговорення проблем філософії післядипломної, мовно-літературної освіти на сучасному етапі, взаємодії політики та освіти, виховання громадянина в умовах глобалізації.

Робота конференції здійснювалася за такими напрямками:

1. Філософія післядипломної педагогічної освіти. 
2. Мовно-літературна освіта: сучасний вимір.
3. Взаємодія політики та освіти як умова формування громадянської позиції учасників навчально-виховного процесу.  
4. Виховання громадянина в умовах глобалізації та відкритості інформаційного освітнього простору.

У роботі конференції взяли участь 111 учасників, які представляли Україну, Грузію, Німеччину, Росію. До обговорення залучалися науковці й практики з Донецька, Дніпропетровська, Житомира, Києва, Кіровограда, Миколаєва, Москви, Одеси, Переяслав-Хмельницького, Саратова, Севастополя, Сум, Тбілісі, Херсону, Черкас, Запоріжжя та області (Бердянськ, Василівка, Вільнянськ, Мелітополь, Пологи). Подані відеодоповіді, тези, відеоматеріали, мультимедійні презентації доступні на блозі конференції.

Розглядаючи вищеозазначені проблеми, учасники конференції констатували:

• непослідовність і безсистемність реформ в освіті, їх залежність від політичної кон’юнктури призводили до неефективності перетворювальних заходів та розгортання кризових явищ в освітньому просторі; 
• проблеми й протиріччя сучасної освіти, неефективність здійснюваних реформ роблять актуальними філософське осмислення освітніх процесів в контексті загальних суспільних змін; 
• проведення успішних перетворень не можливе без мотивованого та теоретично підготовленого педагога. Вирішувати ці завдання на національному та загальнолюдському рівнях покликана післядипломна педагогічна освіта; 
• якісна мовна освіта й повноцінне формування комунікативного потенціалу особистості, грамотного носія мови в рамках реального освітнього процесу в повному обсязі й на належному рівні не завжди можливі в силу певних причин;
• успішне вирішення проблем, пов'язаних з навчанням мови, має істотне значення не тільки для вдосконалення мовної освіти, а й української освіти в цілому, підвищення її конкурентоспроможності в сучасному світовому освітньому просторі, для становлення в Україні громадянського суспільства;
• важливим засобом формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, є громадянська освіта та громадянське виховання, як її складова та правова культура;
• громадянська освіта та патріотичне виховання молоді повинні стати базою, на основі якої зростатиме співпраця громадян, представників органів місцевого самоврядування й державної влади;
• важливість впровадження громадянської освіти в систему загальної середньої освіти, що сприятиме формуванню громадянської компетентності учнів; 
• зміст громадянської освіти та патріотичного виховання має бути зорієнтовано на розвиток уявлень молоді про громадянськість та шляхи її реалізації на основі системи понять із різних галузей наукових знань, на формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

Учасники конференції визначили актуальні для обговорення й подальшої розробки такі питання:

• праксеологічний аспект філосософсько-теоретичного осмислення процесів освітнього простору;
•  мета, завдання, структура й зміст філософії післядипломної педагогічної освіти в умовах постмодерного суспільства; 
• особливості філософської рефлексії післядипломної педагогічної освіти; 
• зв’язок філософії післядипломної педагогічної освіти з педагогікою та іншими гуманітарними дисциплінами; 
•  визнання гуманітарної освіти в цілому й мовної зокрема в якості пріоритетної при визначенні змісту освіти, найважливішим критерієм оцінки ефективності сучасного освітнього процесу;  
• удосконалення власної мовної освіти суб'єкта протягом усього життя;
•  дотримання принципу наступності й перспективності в мовно-літературній освіті; 
• формування змісту громадянської освіти та здійснення патріотичного виховання молоді на основі особистісно-зорієнтованого підходу; 
• формування відкритості освіти й створення практики відкритої освіти на сучасному етапі; 
• консолідація зусиль суб'єктів відкритого освітнього простору з метою забезпечення розвитку індивідуальності учня, зміцнення й збереження його фізичного, психологічного здоров'я.

Учасники конференції рекомендують:

Міністерству освіти і науки України:

• визначити та юридично закріпити зміни статусу педагога в умовах запровадження в систему освіти суб’єкт-суб’єктних відносин. Переглянути співвідношення прав й обов’язків учителя, який за особистісно-орієнтованої парадигми освіти втрачає значну частину своїх суб’єктних можливостей;
• активно залучати науковців, що займаються дослідженням проблем філософії післядипломної педагогічної освіти, до роботи з визначення стратегії розвитку вищої освіти в ХХІ ст.;
• забезпечувати реалізацію основ національної політики в галузі мовно-літературної освіти; 
• підтримувати ініціативу регіонів у розробці сучасних наукових, навчально-методичних засобів навчання мови та літератури;
• сприяти введенню окремого предмета «Громадянська освіта» в інваріантну частину навчального плану в старших класах, забезпечити якісними підручниками; 
• вдосконалювати зміст освіти в напрямку формування громадянських й патріотичних цінностей та умінь. 

Інституту інноваційних технологій і змісту навчання МОН України:

• розробити механізм реалізації особистісно зорієнтованого підходу, спрямованого на плідний розвиток особистості педагога; 
• розробити методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах із російською мовою навчання;
• організовувати апробацію підручників до їх масового друку й розповсюдження в загальноосвітніх навчальних закладах; 
• сприяти в апробації й впровадженню дистанційного навчання учнів української мови в допрофільних класах середньої школи; 
• розвивати методику навчання громадянської освіти. 

Інститутам післядипломної педагогічної освіти:

• продовжувати роботу з розробки спецкурсів, лекцій та практичних занять, присвячених актуальним проблемам сучасної філософії післядипломної педагогічної освіти; 
• активізувати діяльність із впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання мови та літератури; 
• поширювати практику впровадження авторської педагогічної майстерні з метою дистанційного навчання учнів української мови в допрофільних класах середньої школи; 
• спрямувати діяльність на створення умов для розвитку та самореалізації творчих словесників; 
• удосконалювати підготовку вчителів в організації й проведенні навчальних семінарів та тренінгів із питань громадянської освіти та патріотичного виховання.

Місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування:

• створювати сприятливі умови для оптимізації роботи закладів області, які забезпечують здійснення процесу післядипломної педагогічної освіти; 
• сприяти створенню умов для активного впровадження в навчально-виховний процес перспективних наукових досягнень, інноваційних технологій навчання мови та літератури;
• при формуванні та реалізації державної політики у сфері освіти керуватися завданнями, які визначені в нормативно-правових документах і передбачають, перш за все, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору;
• формувати в учасників навчально-виховного процесу позитивного образу держави, права як державного інституту, виховання почуття важливості прав людини та громадянина;
• поширювати серед учасників навчально-виховного процесу знання про сутність і структуру суспільства, політичну систему й владу;
• сприяти участі молодих громадян в житті суспільства й держави;
• сприяти створенню умов для активної діяльності громадських організації по підвищенню рівня правової освіти населення;
• лобіювати інтереси освітян через використання інструментів підтримки, просування ідей громадянської освіти та інструментів впливу на МОН України, яке в цій галузі приймає остаточне рішення.

Керівникам освітніх установ:

• стимулювати активність творчих педагогів щодо упровадження перспективних наукових досягнень, інноваційних технологій навчання мови та літератури;
• винайти можливість для додаткового навчання вчителів у міжкурсовий період із метою впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання мови та літератури;
• створювати умови для ефективного використання інноваційних технологій навчання мови та літератури у навчально-виховному процесі;
• керуватися завданнями, які визначені Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392;
• формувати в учасників навчально-виховного процесу уміння аналізувати та інтерпретувати інформацію засобів масової інформації (інших джерел), застосовувати засвоєні поняття та уміння в процесі власної участі в житті громади, держави, суспільства, колективному прийнятті суспільних рішень та розв'язанні соціальних проблем;
• сприяти впровадженню результатів дослідницької роботи щодо вивчення впливу політичних процесів на реалізацію освітніх цілей в навчально-виховний процес;
• реалізовувати завдання громадянської освіти та виховання під час позакласної та позашкільної активності учнів; 
• сприяти в організації демократичного шкільного життя;  
• розвивати систему громадянської освіти для батьків, місцевої громади, соціокультурного оточення тощо;  
• сприяти встановленню рівня сформованості громадянської компетентності як критерію якості освіти.

Учасники конференції висловлюють вдячність Оргкомітету Форуму за високий рівень організації заходу та зацікавлення в обговоренні актуальних проблем сьогочасної освіти. За п'ять років Форум набув новітнього звучання, об'єднав науковців і практиків для подальших розвідок, які сприятимуть формуванню ОСОБИСТОСТІ нової генерації.