Тема патріотизму як якості, яка властива громадянам тієї чи іншої держави, є актуальною в будь-якому суспільстві і у всі часи - від античності і до наших днів. Особливо значущим в загальносоціальному плані є факт наявності або відсутності патріотизму у молоді, ідеали та цінності якої, як відомо, мають і будуть мати величезний вплив на подальший розвиток суспільства.
Современному обществу нужны специалисты с активной гражданской позицией. Это актуализирует задачу гражданского образования и воспитания, позитивного отношения к таким понятиям как «нравственное и правовое поведение», «любовь к Родине», «защита интересов государства и личности».
В отличие от развитых демократических стран, где формирование гражданина практически полностью базируется на политической и правовой сферах деятельности гражданского общества, в Украине в связи с отсутствием соответствующей правовой и юридической базы или её недееспособности, «как по объективным, так и по субъективным причинам» этот процесс во много базируется на морально-этических основах, т.е. морально-этические императивы и ценности выступает до сих пор главным критерием эффективности гражданского образования.
Формування громадянськості особистості учня відбувається під впливом двох основних факторів: 1. Так би мовити об'єктивного, а саме - всього розмаїття життя (економічної, соціальної, політичної, та духовної складових); 2. Безпосередньо під впливом змісту та стандартів освіти. Висновок: головне протиріччя цього процесу полягає в невідповідності потребам та викликам об'єктивних життєвих реалій, з одного боку, та "внутрішнього" життя системи освіти як такої.
Провідну роль в реалізації громадянської освіти відіграють навчальні заклади (формальної і неформальної освіти): дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади (загальноосвітні школи І-ІІІ ступеня, гімназії, колегіуми, ліцеї, спеціалізовані школи), професійно-технічні навчальні заклади; вищі навчальні заклади І-ІV рівнів акредитації (коледжі, технікуми, училища, інститути, університети, заклади післядипломної освіти та інші вищі навчальні заклади), позашкільні навчальні заклади (центри, будинки, установи, клуби, бібліотеки); заклади та установи культури, громадські (неурядові) організації. Причому на шкільні роки припадає ключовий період формування громадянської культури, громадянських цінностей, самоусвідомлення молодої людини, включаючи національну свідомість. Важлива роль у формуванні громадянськості має належати сімейному вихованню. Саме в сім’ї формуються базові цінності світогляду молодого громадянина демократичної держави.
Дякуємо за коментарі, за інтерес до проблеми виховання громадянина та патріота України. Дійсно, важлива роль у формуванні громадянськості має належати сімейному вихованню. Ключовим нормативним документом у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243, яким затверджено «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». Серед основних чинників сучасного виховання, яки зазначені в «Основних орієнтирах виховання учнів» першим і найважливішим чинником виховання є сім’я, яка стоїть у центрі глобальних економічних, політичних та культурних змін, які відбуваються у державі і являється тією найменшою клітиною у житті суспільства, його основою, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління.
Дуже приємно, що відбувається така активність в обговоренні питань. Хочу додати, що другим важливим чинником є школа, яка сьогодні покликана, в першу чергу, стати осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості. Важливим чинником у вихованні дітей виступають і соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, інститути підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо), які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращувати та корегувати виховання школярів. Взаємодія всіх учасників виховного процесу забезпечує педагогічні умови ефективного виховання школярів.
Підтримую думку, що як сім'я так і школа, є серцевиною, де закладаються основи виховання. Зокрема, військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формується світогляд, національна свідомість. У навчальних закладах військово-патріотичне виховання проводиться у формі бесід, розповідей, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби, походів по місцях бойової та трудової слави, екскурсій до музеїв військових частин тощо. Доцільно проводити дні та місячники захисника Вітчизни, «вахти пам’яті», пошуково-краєзнавчу роботу, військово-спортивні ігри. Під час проведення навчально- виховних занять велика увага повинна звертатися на позитивні сторони розвитку дитини: вболівання за долю своєї Батьківщини, гордість за трудові досягнення батьків та прадідів, повага до вчителів та старших, ветеранів праці, війни.
На мою думку, словосполучення «сучасна педагогічна спільнота» не може бути поняттям, яке вказує на наявність на сучасному етапі педагогічних однодумців. До її складу (пед. спільноти) входять різні за історичним досвідом, світосприйняттям та світоглядом, соціально економічним, політичним станом угрупування, яких, можливо об’єднує формально ознака – спільний вид діяльності пов’язаний з формально існуючою системою навчання та виховання. Це обумовлено протиріччями сучасного етапу виникнення, існування та можливих моделей майбутнього України. Тому на сьогодні педагогічні погляди «о’бєднує» суто формальна ( правова) приналежність частини населення України до її громадян. Це ж стосується і такого явища, як патріотизм. Виходячи з того, що сучасне українське суспільство не є цілісним за змістом та характером, виховання громадянина та патріота не є відповідно цілісним, а більшій мірі декларативним. Підтвердженням цього можна вважати ті події останнього часу, які пов’язані з намаганнями самовизначення та визначення векторів розвитку України і як держави, і як суспільства в цілому (європейський - евроазійський)
Освітні заклади відкриті для батьків, громадських організацій і, якщо посилити узгодженість їхніх дій та приймати участь у різноманітних загальноукраїнських заходах, акціях, спрямованих на активізацію патріотичної, моральної позиції дітей та учнівської молоді, тоді ми отримаємо громадянина-патріота.Ось така моя думка.
Підтримую вашу думку, проте, хочу зазначити, що необов'язково чекати якихось загальноукраїнських заходів, а можна розпочати з однієї школи або іншого навчально-виховного закладу і запропонувати дітям, їхнім батькам та педагогам спільний проект, акцію тощо. Адже для дітей дуже важливим є приклад ставлення до дійсності з боку дорослого.
Мысль изреченная есть ложь, но смысл глубокий в ней таится.
ВідповістиВидалитиТема патріотизму як якості, яка властива громадянам тієї чи іншої держави, є актуальною в будь-якому суспільстві і у всі часи - від античності і до наших днів. Особливо значущим в загальносоціальному плані є факт наявності або відсутності патріотизму у молоді, ідеали та цінності якої, як відомо, мають і будуть мати величезний вплив на подальший розвиток суспільства.
ВідповістиВидалитиСовременному обществу нужны специалисты с активной гражданской позицией. Это актуализирует задачу гражданского образования и воспитания, позитивного отношения к таким понятиям как «нравственное и правовое поведение», «любовь к Родине», «защита интересов государства и личности».
ВідповістиВидалитиВ отличие от развитых демократических стран, где формирование гражданина практически полностью базируется на политической и правовой сферах деятельности гражданского общества, в Украине в связи с отсутствием соответствующей правовой и юридической базы или её недееспособности, «как по объективным, так и по субъективным причинам» этот процесс во много базируется на морально-этических основах, т.е. морально-этические императивы и ценности выступает до сих пор главным критерием эффективности гражданского образования.
ВідповістиВидалитиФормування громадянськості особистості учня відбувається під впливом двох основних факторів:
ВідповістиВидалити1. Так би мовити об'єктивного, а саме - всього розмаїття життя (економічної, соціальної, політичної, та духовної складових);
2. Безпосередньо під впливом змісту та стандартів освіти.
Висновок: головне протиріччя цього процесу полягає в невідповідності потребам та викликам об'єктивних життєвих реалій, з одного боку, та "внутрішнього" життя системи освіти як такої.
Провідну роль в реалізації громадянської освіти відіграють навчальні заклади (формальної і неформальної освіти): дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади (загальноосвітні школи І-ІІІ ступеня, гімназії, колегіуми, ліцеї, спеціалізовані школи), професійно-технічні навчальні заклади; вищі навчальні заклади І-ІV рівнів акредитації (коледжі, технікуми, училища, інститути, університети, заклади післядипломної освіти та інші вищі навчальні заклади), позашкільні навчальні заклади (центри, будинки, установи, клуби, бібліотеки); заклади та установи культури, громадські (неурядові) організації. Причому на шкільні роки припадає ключовий період формування громадянської культури, громадянських цінностей, самоусвідомлення молодої людини, включаючи національну свідомість.
ВідповістиВидалитиВажлива роль у формуванні громадянськості має належати сімейному вихованню. Саме в сім’ї формуються базові цінності світогляду молодого громадянина демократичної держави.
Дякуємо за коментарі, за інтерес до проблеми виховання громадянина та патріота України.
ВидалитиДійсно, важлива роль у формуванні громадянськості має належати сімейному вихованню.
Ключовим нормативним документом у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243, яким затверджено «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».
Серед основних чинників сучасного виховання, яки зазначені в «Основних орієнтирах виховання учнів» першим і найважливішим чинником виховання є сім’я, яка стоїть у центрі глобальних економічних, політичних та культурних змін, які відбуваються у державі і являється тією найменшою клітиною у житті суспільства, його основою, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління.
Дуже приємно, що відбувається така активність в обговоренні питань. Хочу додати, що другим важливим чинником є школа, яка сьогодні покликана, в першу чергу, стати осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості.
ВидалитиВажливим чинником у вихованні дітей виступають і соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, інститути підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо), які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращувати та корегувати виховання школярів.
Взаємодія всіх учасників виховного процесу забезпечує педагогічні умови ефективного виховання школярів.
Підтримую думку, що як сім'я так і школа, є серцевиною, де закладаються основи виховання. Зокрема, військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де
ВідповістиВидалитив учнів закладається фундамент глибоких знань, формується світогляд, національна
свідомість. У навчальних закладах військово-патріотичне виховання проводиться у
формі бесід, розповідей, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби,
походів по місцях бойової та трудової слави, екскурсій до музеїв військових частин
тощо. Доцільно проводити дні та місячники захисника Вітчизни, «вахти пам’яті»,
пошуково-краєзнавчу роботу, військово-спортивні ігри. Під час проведення навчально-
виховних занять велика увага повинна звертатися на позитивні сторони розвитку дитини:
вболівання за долю своєї Батьківщини, гордість за трудові досягнення батьків та
прадідів, повага до вчителів та старших, ветеранів праці, війни.
На мою думку, словосполучення «сучасна педагогічна спільнота» не може бути поняттям, яке вказує на наявність на сучасному етапі педагогічних однодумців. До її складу (пед. спільноти) входять різні за історичним досвідом, світосприйняттям та світоглядом, соціально економічним, політичним станом угрупування, яких, можливо об’єднує формально ознака – спільний вид діяльності пов’язаний з формально існуючою системою навчання та виховання. Це обумовлено протиріччями сучасного етапу виникнення, існування та можливих моделей майбутнього України. Тому на сьогодні педагогічні погляди «о’бєднує» суто формальна ( правова) приналежність частини населення України до її громадян. Це ж стосується і такого явища, як патріотизм. Виходячи з того, що сучасне українське суспільство не є цілісним за змістом та характером, виховання громадянина та патріота не є відповідно цілісним, а більшій мірі декларативним. Підтвердженням цього можна вважати ті події останнього часу, які пов’язані з намаганнями самовизначення та визначення векторів розвитку України і як держави, і як суспільства в цілому (європейський - евроазійський)
ВідповістиВидалитиОсвітні заклади відкриті для батьків, громадських організацій і, якщо посилити узгодженість їхніх дій та приймати участь у різноманітних загальноукраїнських заходах, акціях, спрямованих на активізацію патріотичної, моральної позиції дітей та учнівської молоді, тоді ми отримаємо громадянина-патріота.Ось така моя думка.
ВідповістиВидалитиПідтримую вашу думку, проте, хочу зазначити, що необов'язково чекати якихось загальноукраїнських заходів, а можна розпочати з однієї школи або іншого навчально-виховного закладу і запропонувати дітям, їхнім батькам та педагогам спільний проект, акцію тощо. Адже для дітей дуже важливим є приклад ставлення до дійсності з боку дорослого.
Видалити